Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти кафедра виховання та розвитку особистості відділ дошкільної освіти навчально-методичний центр відділу освіти слов’янської міської ради icon

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти кафедра виховання та розвитку особистості відділ дошкільної освіти навчально-методичний центр відділу освіти слов’янської міської ради



НазваниеДонецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти кафедра виховання та розвитку особистості відділ дошкільної освіти навчально-методичний центр відділу освіти слов’янської міської ради
страница1/4
Дата конвертации05.06.2013
Размер0.92 Mb.
ТипДокументы
  1   2   3   4



ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА ВИХОВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

ВІДДІЛ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ВІДДІЛУ

ОСВІТИ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

logotip


СЛОВ'ЯНСЬК 2010

Укладачі: Корольова В. Є. вихователь вищої категорії, ДНЗ№8

Земляк Т. О. вихователь першої категорії ДНЗ№8

Марченко Ю.М. вихователь другої категорії ДНЗ№54

Корнієнко А.В. вихователь першої категорії ДНЗ№3

Якименко Н.П. вихователь першої категорії ДНЗ№24

Ненашева Н.М. вихователь методист ДНЗ№11

Кононенко І.А. вихователь ДНЗ№16

Зезека Л.Г. вихователь ДНЗ№70

Геращенко А.В. вихователь ДНЗ№70


Рецензенти: РАКІТЯНСЬКА О.Л. методист з дошкільної освіти навчально-

методичного центру м. Слов’янськ;


^ Затверджено рішенням Ради Слов’янського міського

навчально-методичного центру від 19.04.2010 р. Протокол №6


У посібнику розкрито теоретичні та практичні аспекти проблеми мовленнєвої творчості дітей дошкільного віку

Пропонований посібник має на меті надати працівникам дошкільних навчальних закладів практичну допомогу в організації творчої мовленнєвої діяльності дошкільнят.

Посібник призначений для педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів, студентів педагогічних факультету та батьків.


ЗМІСТ


ВСТУП

Актуальність теми у контексті нормативних

документів та Базової програми розвитку дитини

дошкільного віку «Я у Світі» ……………………………………………..




4

РОЗДІЛ І

^ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДО ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ

МОВЛЕННЄВИХ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ

ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ………………………………………………….....




8

    1. Характеристика творчих здібностей……………………………….





11


    1. Шляхи розвитку мовленнєвих творчих здібностей у дітей

дошкільного віку……………………………………………………...


16

^ РОЗДІЛ ІІ

ПРАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДОСВІДУ РОБОТИ ДОШКІЛЬНИХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ……………………………………………....



21

ДОДАТОК……………………………………………………………………….....

66

ЛІТЕРАТУРА ……………………………………………………………………..

71



Кожна дитина на початку власного життя талановита і навіть геніальна, але її потрібно навчити орієнтуватися у сучасному світі, щоб з мінімумом витрат досягти максимального ефекту.

Г. С. Альтшуллер


ВСТУП


Проблема розвитку дитячих творчих здібностей є досить актуальною на сучасному етапі. Дослідження дозволяють відзначити необхідність та можливість розвитку мовленнєвих творчих здібностей вже з дошкільного віку.

Дитинство передусім дошкільне - єдиний період життя, коли творчість може стати універсальним і природним способом буття людини. Численні наукові дослідження різних часів свідчать про безкрайні креативні можливості дошкільного дитинства, тому провідна психолого–педагогічна проблема виявляється в тому, щоб створити ці сприятливі умови стимулювання і спрямування розвитку особистості.

Мовленнєві творчі здібності посідають важливе місце в розвитку дитячої творчості починаючи з перших років життя людини. Мовлення акумулює життєдайну творчу енергію дитини, це стимул, засіб і показник її фізичного психічного і духовного розквіту, розквіту творчих здібностей, максимальної реалізації природних можливостей. Проблема розвитку мовленнєвих творчих здібностей в дошкільному віці через складність і багатогранність природи мовленнєвих явищ відноситься як до психології так і до педагогіки. Вагомість та актуальність її пояснюється гострою проблемою педагогічної практики в науково обґрунтованих рекомендаціях щодо форм організації та методів здійснення розвивальної роботи з дітьми у цьому напрямі. Значущість проблеми розвитку дитячої творчості, розкриття і максимальної реалізації творчих здібностей кожної особистості підкреслюється й у державних документах: національній доктрині розвитку освіти в Україні, законах «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про мову», «Державному компоненті дошкільної освіти », тощо.

Проблема розвитку мовленнєвих творчих здібностей привертає увагу багатьох вчених. Зокрема вона була предметом дослідження О.Аматьєва, Е.Бєлкіної, А.Богуш, Н. Ветлугіної, Н. Гавриш, О. Дронової, Т. Комарової, Т.Козакової, Н.Сакуліної, О. Ушакової, Н. Фесюкової, В. Ягупкової та ін.


^ Актуальність проблеми.

Реформування системи освіти висуває розвиток творчої особистості дитини як одне з пріоритетних завдань. ”Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України…“ (Національна доктрина розвитку освіти, затверджена Указом президента України від 17. 04 2002 р. №347 / 2002). Саме від творчих людей, які можуть досягти успіхів у діяльності завдяки певним індивідуальним та типологічним рисам, залежить розвиток суспільства. Дошкільна освіта — первинна складова у системі безперервної освіти в Україні, правову основу якої складають державні нормативно-правові документи: Закон України „Про освіту", Національна доктрина розвитку освіти, Закон України „Про дошкільну освіту", Положення про дошкільний навчальний заклад, Базовий компонент дошкільної освіти. Зазначені документи чітко визначають, що в умовах оновлення суспільства, відродження національної культури орієнтація на творчий розвиток особистості є світоглядною засадою сучасного виховання та освіти. Вони орієнтують на підвищення ролі завдань розвитку творчого потенціалу дитиня як засобу формування її духовного світу, національної свідомості, морально-етичних ідеалів. Це, насамперед, зумовлено тим, що докорінні зміни, які відбуваються у суспільстві, не могли не відобразитися й на статусі дитинства як такого, його ролі та місця у житті соціуму. Вчені все частіше звертаються до аналізу історичної, соціокультурної, психологічної та педагогічної специфіки сучасного типу дитинства, конструювання варіативних моделей розвивальної дошкільної освіти та сімейного виховання, пошуку способів побудови особистісно розвиваючих взаємодій дітей та дорослих (батьків, педагогів) у освітній та позаосвітній сферах, шляхів формування у дорослих психологічної готовності до організації таких взаємодій. Розвиток освіченої, творчої особистості є одним з першочергових стратегічних завдань системи освіти в нашій країні. Творчий підхід до навчання та виховання вимагає від педагогів не лише праці, заснованої на рекомендаціях нині діючих програм навчання та виховання, диференційованого та індивідуального підходу до дітей, але й грунтовних наукових знань з проблем теорії творчих здібностей та обдарованості, володіння новітніми методиками їх діагностики та формування, способами активізації творчої діяльності дошкільників. У контексті особистісного виміру освіти, зокрема, дошкільної галузі, змінюється усталений стереотипний погляд на дитину лише як на об’єкт виховання, що потребує прямого керівництва, творчим процесом. Педагогічні працівники дошкільної освіти в умовах сьогодення розглядають дитину як суб’єкт творчого процесу і відповідно організовують діяльність малюка на основі гуманістичного підходу у навчально-виховному процесі:

  • світ ”дітей“ і світ ”дорослих“ розглядається як дві рівноправні складові частини людства;

  • дорослий не над дитиною, а поряд, разом з дитиною;

  • пріоритет діалогу дитини з дорослим, в якому забезпечується повноцінна участь дитини, до думки дитини відносяться як до думки дорослого;

  • спільна участь дорослих і дітей в організації життєдіяльності забезпечує можливість здійснення принципу співучасті, співтворчості;

  • орієнтація на кожну дитину як на індивідуальність, забезпечує виховання особистості;

  • пріоритет родинного виховання над суспільним забезпечує активність батьків у навчально-виховному процесі, спонукає батьків до глибокого розуміння своєї дитини, виявлення творчих здібностей та забезпечити умови для їх розвитку;

  • єдність національного і загальнолюдського, що передбачає створення для дитини національної картини світу; формування національної психології, гідності засобами національної культури; забезпечення етнізації особистості – природне входження дитини в духовний світ, традиційне життя рідного народу, нації як елемента загальнолюдської культури;

  • розвиваючий характер навчання, орієнтований на якісні зміни в цілісній системі особистості дитини; - оптимізація навчально-виховного процесу, що передбачає досягнення кожної дитини найвищого рівня розвитку, творчих здібностей, знань, умінь і навичок, психічних орієнтацій, способів дальності, можливих у даному віці.

Серйозними перешкодами у справі впровадження новітніх методів та прийомів розвитку творчих здібностей дітей є, по-перше, тривалий перехід з авторитарної до особистісно-орієнтованої моделі взаємодії педагога з вихованцем, який реалізовано далеко не у всіх дошкільних виховних закладах (ДВЗ), по-друге, недостатня розробленість системи роботи з розвитку творчих здібностей. Означені проблеми методологічного характеру доповнюються і проблемами суто матеріальними, як-от: недостатнє фінансування ДВЗ, проблема комплектації груп, зокрема їх переповненість. Поряд з тим світова психологічна думка пропонує чималий арсенал методик роботи з дітьми, що знайшли теоретичне та практичне підтвердження. Проте їх застосування в умовах традиційного українського дошкільного закладу вимагає попередньої апробації, адаптації з урахуванням вітчизняного менталітету, особливостей системи навчання та індивіда, так і суспільства в цілому, зумовили постійну увагу до різних її аспектів. Вагомим внеском у вивчення цієї проблеми є теоретичні та експериментальні дослідження вітчизняних вчених: С.О. Грузенберга, В.Г. Сегаліна, Т.К. Енгельмайєра, В.Н. Мясищева, Г.С. Костюка, К.К. Платонова, Б.М.Теплова, В.С. Виготського, Н.С. Лейтеса, В.О. Крутецького, В.О. Моляко, І.Д. Пасічника, Л.Е. Орбан-Лембрик, М.В. Савчина, В.П. Москальця та ін.


^ РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ

МОВЛЕННЄВИХ ТВОРЧИХ

ЗДІБНОСТЕЙ У ДОШКІЛЬНИКІВ


Теорія здібностей представлена в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних психологів (Б. Ананьєв, Л. Виготський, С. Гончаренко, І. Іщенко, О.Ковальов, Г.Костюк, С. Кулачківська, В. Крутецький, О. Леонтьєв, М.Лейтес, О.Матюшкін, В.Моляко, Л. Момот, Я.Пономарьов, Б.М. Теплов, С.Л.Рубінштейн, В.Д.Шадриков, В.М. Ямницький, Дж. Гілфорд, Д. Рензуллі, К.Роджерс, С. Торренс та ін.), які визначають їх як «психічні властивості індивіда, що регулюють досягнення людини і слугують умовою життєдіяльності»; як «властивості функціональних систем, що реалізують окремі психічні функції та мають індивідуальну міру прояву і виявляються в успішності та якісній своєрідності засвоєння і реалізації діяльності»

Творчі здібності в мовленнєвій діяльності вчені аналізують як психологічні особливості дитини, які сприяють оволодінню цією діяльністю. Важливо визначитися, які вміння потрібно сформувати в дітей, щоб вони відчували свободу своїх дій у мовленнєвій творчості, мали можливість проявити творчість, успішно здійснювати цю діяльність. Справедливим, на нашу думку, є висновок учених про необхідність узгодження проблеми здібностей з проблемою загального розвитку дитини, оскільки здібності не можуть бути задані зовні, обов'язково повинні бути у внутрішньому розвитку індивіда передумови для їх органічного росту; здібності не даються у готовому вигляді, до і за межами всілякого розвитку (С.Рубінштейн). Б.Теплов, слідом за С. Рубінштейном стверджує, що здібності завжди є результатом розвитку, адже здібність не може виникнути поза відповідною конкретною діяльністю. Здібності не тільки виявляються й існують у певній діяльності, вони в діяльності народжуються і розвиваються. Проблема розвитку творчих і спеціальних здібностей дітей вивчається в межах творчої мовленнєвої діяльності, пов'язаної зі сприйманням художніх творів, їх творчим виконанням і відтворенням здобутих вражень та уявлень у власній творчості. У процесі художньо мовленнєвої діяльності відбувається розвиток естетичних і художніх здібностей дітей.

За словами Н.С. Карпинської, саме те, що діти дошкільного віку вже переживають задоволення і радість, слухаючи доступні їм художні твори, те, що їх приваблює художня форма твору, свідчить про зародження в них здібностей до естетичного сприймання краси слова. Знавці дитячого мовлення пов'язують природну вразливість, чутливість до художнього слова з потребою висловити свої враження в образному слові, у складанні власного твору (О.Аматьєва, А.Богуш, Г.Леушина, О. Никіфорова, Л. Таніна, О. Ушакова, В. Харченко).

Заслуговує на увагу класифікація мовленнєвих творчих здібностей Н.Ветлугіної. З-поміж них вона виділяє здібності: до сприймання прекрасного у природі, побуті, праці, мистецьких творах, суспільних відносинах, що виявляється в емоційному відгуку на все прекрасне, доступне сприйманню дошкільнят, в особливій зацікавленості прекрасним і його проявом в яскравих кольорах, звуках, формах та їх сполученнях; здібність перетворювати в найдоступнішій формі елементи красивого в житті та побуті. Ця здібність виявляється в захопленні заняттями мистецтвом і практичною діяльністю, у пошуках правдивих природних слів, виразних рухів, у проявах творчої ініціативи, в застосуванні набутих на художніх заняттях умінь, у творчих іграх; здібність оцінювати красиве в оточенні виявляється в умінні правильно розрізняти зміст, загальний характер і найвиразніші засоби зображення в художніх творах. Автор включає в цей перелік не тільки здібності, але й властивості особистості. Велику роль, на її думку, відіграють спостережливість, емоційна пам'ять, здібність художньо переробляти сприйняте і уявлюване. До компонентів структури мовленнєвих творчих здібностей С.І.Букатіна відносить емоційну чутливість, інтелектуальну ініціативу, творчу активність, наполегливість та витримку у досягненні поставленої мети, здібність до зміни завчених стереотипів і пошуку нестандартних засобів передачі задуму.

А.В. Петровський вважав, що розвиток творчих здібностей залежить від індивідуальних особливостей дитини. На його думку, залежно від переваги сигналів першої чи другої сигнальної системи у психічній діяльності людини, її можна віднести до одного з трьох типів: художнього, розумового чи середнього, змішаного. Відносна перевага цих сигналів першої системи породжує художній тип, для якого характерна яскравість образів під впливом глибоких емоційних переживань. Це не гарантує успіху в творчій діяльності, але допомагає якнайкраще її виконувати, оскільки вона потребує "чуття до фактів", емоційного ставлення до подій, образності і жвавості фантазії . Експериментальне підтвердження цих висновків знаходимо в дослідженнях Г.Кудіної, О.Мелік-Пашаєва, З.Новлянської, Є.Макарової. Крім індивідуальних відмінностей, важливе значення мають сензитивні періоди становлення та розвитку окремих видів здібностей і діяльностей (Л. Виготський). Окремі з цих умов мають тимчасовий, перехідний характер. Численні дослідження з проблем мовленнєвого розвитку дошкільників доводять, що саме дошкільний вік є сензитивним періодом для розвитку мовленнєвих умінь, навичок, здібностей. Діти оволодівають фонетикою, лексикою, вмінням створювати різні типи зв'язного висловлювання. Ці досягнення в галузі мовленнєвого розвитку такі значні, що можна говорити не тільки про формування різних сторін мовлення, але й про якісний його розвиток (А. Богуш, А.Зрожевська, О.Коненко, К.Крутій, С.Ласунова, Н. Луцан, Н. Орланова, Т.Постоян, С. Русова, Ф. Сохін, Є. Тихеєва, О.Трифонова, О.Ушакова, Л.Фесенко, та ін.). Учені відзначають, що порівняно з іншими видами мовленнєві здібності виявляються пізніше, в підлітковому віці й далі. Водночас численні факти свідчать про те, що діти дошкільного віку виявляють схильність до мовленнєвої творчості. Свої перші спроби вони починають за власною ініціативою, без спонукання з боку дорослих, просто тому, що їм це цікаво. Значення ж мовленнєвої творчості в дошкільному віці для всіх дітей без виключення величезне і полягає в тому, що вона стає одним з активних засобів їхнього розумового, естетичного й морального розвитку, впливає на формування особистості в цілому.

Отже, з аналізу науково-методичної літератури можна зробити висновки, що мовленнєві творчі здібності – це рівень прояву психологічних особливостей, що забезпечує успіх у складанні власних творів, у зв’язному, змістовному образному висловлюванні своїх думок, вражень, переживань. Починати розвивати дані здібності потрібно вже з дошкільного віку, бо саме в цей період відбувається розвиток всіх психічних процесів: сприймання, мовлення, мислення, творчої уяви, відбувається становлення особистості дитини.


^ 1.1. Характеристика творчих здібностей.


Що ж таке «творчі здібності» або «креативність» (від лат. creatio – творення)? Американський психолог Фромм запропонував таке визначення цього поняття: «Це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях; це спрямованість на відкриття нового і здатність глибокого усвідомлення свого досвіду». Основними показниками творчих здібностей є швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість.

ХАРКТЕРИСТИКИ

ТВОРЧИХ

ЗДІБНОСТЕЙ


ШВИДКІСТЬ

ДУМКИ

^ ГНУЧКІСТЬ ДУМКИ

ОРИГІНАЛЬ-НІСТЬ

СМІЛИ-ВІСТЬ

кількість ідей, яка виникає за одиницю часу.


здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу;

здатність до генерації ідей, які відрізняються від загальноприйнятих, до парадоксаль-них, несподіваних рішень.

ДОПИТЛИ-ВІСТЬ

здатність приймати рішенні в ситуаціях невизначеності, не лякатися власних висновків

здатність дивуватися; відкритість та інтерес до усього нового.


Швидкість думки – кількість ідей, яка виникає за одиницю часу.


Гнучкість думки – здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу; бачити, що інформацію, отриману в одному контексті, можна використати в іншому. Гнучкість – це добре розвинутий навик переносу (транспозиції). Вона забезпечує вміння легко переходити від одного класу явищ, що вивчаються, до іншого, долати фіксованість методів вирішення, своєчасно відмовлятися від скомпрометованої гіпотези, бути готовим до інтелектуального ризику і до парадоксів.

Оригінальність – здатність до генерації ідей, які відрізняються від загальноприйнятих, до парадоксальних, несподіваних рішень. Вона пов’язана з цілісним баченням усіх зв’язків і залежностей, непомітних під час послідовного логічного аналізу.

Допитливість – здатність дивуватися; відкритість та інтерес до усього нового.

Сміливість – здатність приймати рішенні в ситуаціях невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією.

^ Які умови слід створити для оптимального розвитку творчих здібностей дитини?

Однозначної відповіді на це питання психологи ще не дали. Тому проблема залишається актуальною до нинішнього дня. Існують різні підходи і рекомендації. Так, наприклад, американський психолог Дж. Сміт написав на цю тему книгу, яка особливо яскраво відображає типовий підхід до навчання творчості, що існує сьогодні у більшості зарубіжних авторів.

Навчання творчості, на думку Дж. Сміта, стане можливим, якщо будуть створені такі основні умови:

  • умови фізичні, тобто наявність матеріалів для творчості і можливості в будь-яку хвилину діяти з ними;

  • умови соціально-економічні, за яких дитина має відчуття зовнішньої безпеки, тобто знає, що її творчі вияви не отримають негативної оцінки з боку дорослих;

  • психологічні умови, зміст яких полягає в тому, що у дитини формується відчуття внутрішньої безпеки, розкутості і свободи за рахунок підтримки дорослими її творчих починань.

Умови реалізації творчих здібностей


Але роль дорослих у цьому процесі не обмежується лише створенням умов. Вона полягає ще й у тому, щоб активно допомагати малюкові в розвитку його творчих здібностей. З цього приводу корисні рекомендації розробив американський психолог Дж. Гауен. Ось найцікавіші з них:

  • Створіть дитині затишну і безпечну психологічну базу для її пошуків, до якої вона могла б повертатися, якщо буде налякана власними відкриттями.

  • Підтримуйте схильність дитини до творчості і виявляйте співчуття до невдач. Уникайте несхвальних оцінок її творчих ідей.

  • Будьте терпимі до дивних ідей, поважайте допитливість, запитання і ідеї дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання, навіть якщо вони здаються дикими і абсурдними. Пояснюйте, що на багато її запитань не завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібні час, терплячість. Дитина повинна навчитися жити в інтелектуальній напрузі.

  • Давайте дошкільняті можливість побути одному і дозволяйте, якщо він того хоче, самому займатися своїми справами. Надлишок опіки може пригальмувати його творчість. Бажання і цілі дітей належать їм самим, а батьківська допомога може інколи сприйматися як "порушення кордонів" особистості.

  • Допомагайте дитині вчитися будувати її систему вартостей, не обов'язково засновану на її власних поглядах, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями. Таким чином, її саму, в свою чергу, будуть цінувати інші.

  • Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любові, поваги до себе і оточуючих), оскільки людина, енергія якої скована основними потребами, менше здатна досягти висот самовиразу.

  • Виявляйте симпатію до її перших незграбних спроб виражати свої ідеї словами і робити їх таким чином зрозумілими оточуючим.

  • Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критикувати перші спроби — якими б невдалими вони не були. Ставтеся до них з теплом: малюк прагне творити не лише для себе, але й для тих, кого любить.

  • Допомагайте дитині стати "розумним авантюристом" і часом покладатися в пізнанні на ризик та інтуїцію; найвірогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.

  • Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині уникнути суспільного несхвалення, зменшити соціальні тертя і подолати негативну реакцію однолітків. Чим більше ви надаєте можливостей для конструктивної творчості, тим щільніше закриваються клапани деструктивної поведінки. Дитина, позбавлена позитивного творчого виходу, може спрямувати свою творчу енергію у зовсім небажаному напрямку.

У численних зарубіжних та вітчизняних дослідженнях проблема визначення спеціальних умов сприяння розвитку мовленнєвих творчих здібностей частіше пов'язується з розробкою освітніх програм творчого розвитку дітей (Л.А. Венгер, О.М. Дяченко, Дж. Гілфорд, О.Л. Кононко, Г.С. Костюк, С.Є. Кулачківська, О.М.Матюшкін, В.А. Петровський, Дж. Рензуллі, К.Роджерс, Г.Сміт, Е.П.Торренс та ін.). Так, К. Роджерс до зовнішніх умов відносить забезпечення психологічної безпеки (повага до дитини як особистості незалежно від того, що вона робить; відсутність зовнішніх оцінок, перехід на самостійну оцінку дитиною продукту, перехід на реакцію "мені не подобається" замість оцінки "це погано") і забезпечення психологічної свободи (свобода в символічному вираженні своїх почуттів і переживань). До внутрішніх умов, на його думку, належать відкритість дитини досвіду: внутрішня оцінка своєї творчості ("чи задоволений я собою" замість "чи будуть задоволені мною") і можливість вільно грати з образами та поняттями .

У моделі навчання Д. Рензуллі серед умов розвитку творчих здібностей дитини визначені: розширення кругозору, надання можливості діяти за інтересами, можливість ставити перед собою завдання; використання в навчальному процесі методів, що сприяють розвитку здібностей до мислення і сприймання .

Л.А. Венгер, О.М. Дяченко, автори програми "Розвиток", важливою умовою творчого розвитку дітей вважають перенесення акцентів з інформативного навчання на розвивальне, із змісту навчання на його засоби, що сприяє розвитку загальних інтелектуальних здібностей, які лежать в основі різних видів творчої діяльності. Центральним засобом розвитку інтелектуальних здібностей учені вважають символічні моделі та схеми.

Н. Гавриш вважає що творча особистість педагога — важлива умова сприяння розвитку дитячих творчих здібностей. Крім того, необхідним є позитивне, зацікавлене ставлення педагога до дитячої словесної творчості як унікального явища. Вихователь, який вірить у можливості своїх вихованців, який слідкує за динамікою розвитку мовленнєвих творчих здібностей, творчого росту, фіксує, записує цікаві вислови, твори, сюжети, пропозиції, вдумливо аналізує продукти словесної творчості дітей, — такий вихователь може розраховувати на успіх у керівництві мовленнєвотворчою діяльністю дітей. Він може викликати поважне, обережне ставлення до феномена словесної творчості дітей у батьків та інших дорослих, які оточують дітей, оскільки важливою умовою сприяння розвитку дитячих творчих здібностей є сприймання дитячої творчості як цінності, естетичної, соціальної, особистісної. Це вимагає від дорослих щирого, відвертого розвивального керівництва, підтримки інтересу дитини до художньої творчості, стимулювання її творчих проявів через оформлення творів, виставі творчі звіти тощо.



    1. ^ Шляхи розвитку мовленнєвих творчих здібностей у дітей дошкільного віку.


Існують різні методики та моделі розвитку мовленнєвих творчих здібностей. Однією з найбільш відомих концептуальних моделей розвитку дитячої творчості в зарубіжній і вітчизняній науці являється модель Дж. Гілфорда, яка передбачає розвиток у дітей основних структур інтелекту як умови формування творчих здібностей, їхнього творчого потенціалу. Згідно цієї теоретичної моделі існує три основних види здібностей (інтелектуальні операції, зміст операцій, продукти), цілеспрямоване формування яких призводить до розвитку 120 окремих здібностей, стає підґрунтям будь-якої творчої діяльності.. Провідною формою навчання виступає гра в різних її видах. Отже, дитина виступає, з одного боку, суб'єктом творчої діяльності, з іншого — об'єктом, на який спрямовано навчальні впливи з розвитку творчості.

Модель навчання Д. Рензуллі заснована на його теоретичній концепції обдарованості і спрямована на розвиток мотивації, інтелекту та творчих здібностей дітей. У зв'язку з цим робота проводиться за трьома основними напрямками: збудження інтересу (поширення кругозору дитини, надання можливостей діяти за інтересами, можливості визначати самостійно власні інтелектуальні завдання, проблеми та самостійно їх вирішувати), розвиток здібностей до мислення і сприймання, розвиток різних видів творчої продуктивної діяльності дітей. Отже, врахування творчої активності дитини як важливого чинника розвитку її творчого потенціалу дозволяє організувати навчання, в якому дитина виконує активно-пошукову та перетворюючу роль.

Програма "Вільний клас" Є.Торренса орієнтована на розвиток дивергентного мислення, дитячої креативності. Вона є дуже гнучкою як за часом проходження її окремими дітьми, так і за організацією, адже максимально враховує індивідуальні можливості та досягнення кожної дитини. Дітям надається ініціатива у виборі занять, визначенні їх обсягу, засобів, темпу та ритму навчання. І все ж педагогічний вплив на розвиток творчих здібностей дитини є обов'язковою умовою навчання, що допомагає спрямувати творчу ініціативу дитини у правильне русло. Отже, автори означених моделей відстоюють необхідність цілеспрямованої педагогічної роботи з розвитку та стимулювання дитячих творчих здібностей вже з 4—5 років.

Російськими вченими також розроблені моделі розвитку творчих здібностей. Центральною ідеєю моделі О.М. Матюшкіна є розвиток творчого потенціалу дітей. Висловлює думку про необхідність враховувати вікові можливості в побудові навчального процесу, а основним структурним компонентом у розвитку творчого потенціалу дитини вважає фактор проблемності, коли дослідницька активність дитини перетворюється в постановку та визначення проблеми.

Значна кількість різноманітних моделей, програм розвитку і стимулювання творчих здібностей заснована на своєрідних концептуальних підходах. Практично кожна модель включає особистісний (мотивація, індивідуальні особливості), когнітивний (конвергентне мислення, інтелектуальні здібності) та творчий (дивергентне мислення, творчі здібності) компоненти. Центральним поняттям при цьому є "здібності", що зумовлюють успішність діяльності (Б. Ананьєв, Л. Венгер, Л.Виготський, О.Дяченко, О.Кононко, В.Кузьменко, В. Крутецький, С.Кулачківська, Г. Костюк, М. Лейтес, Б.Теплов, С. Рубінштейн).

Учені сходяться на тому, що існує міцний зв'язок між творчими здобутками дитини в будь-якій творчій діяльності та розвитком її інтелектуальної сфери. Відповідно до теорії здібностей Л.С Виготського, який визначав цим поняттям фактично окремі, але невідривне взаємопов'язані вищі психічні функції, науковці розкривають процес розвитку здібностей як нелінійне інтегративне складне утворення засобів людського пізнання, в центрі якого, за словами Л. Виготського, знаходиться знак і слово. Дослідження Л. Венгера засвідчує що розвиток дитячих здібностей включається в цілісний процес психічного розвитку дитини, а самі здібності, в яких автор вбачає орієнтовні опосередковані дії, що дозволяють виконувати різні за складністю завдання, виявляються ядром розвитку вищих психічних функцій. Цінними є дані вченого щодо значення творчих завдань як засобу забезпечення єдності емоційно-когнітивного досвіду, що зумовлюється рівнем розвитку творчої уяви та символічного опосередкування.

Найбільш сприятливою для розвитку мовленнєвих творчих здібностей дітей є розвивальна форма навчально-виховного процесу, яка визначає знання засобом їх розвитку.

У спеціально організованій, регламентованій і мотивованій педагогом навчальній ситуації вихователь готує дітей до творчої діяльності, а сам творчий акт в окремої дитини може виникнути і розгорнутися значно пізніше в результаті якогось поштовху, що стає пусковим механізмом цього творчого акту, збуджує творчу активність особистості. Тому не можна говорити про навчання творчих здібностей, усвідомлюючи його лише як процес, спеціально організований і регламентований у часі та просторі з формування в дитини певних знань.

Термін "навчання" у дитячій мовленнєвій творчості використовується у значенні "опосередковане навчання", вкладається в його зміст допомога дитині в оволодінні вміннями та здібностями, необхідними для творчої мовленнєвої діяльності: складання різноманітних типів мовленнєвого висловлювання (описи, сюжетні розповіді, міркування), сприймання літературних творів у єдності змісту та художньої форми, збагачення когнітивного та мовленнєвого досвіду тощо. Отже, під час творчої мовленнєвої діяльності на спеціальних заняттях створюється ситуація, в якій процес словесної творчості спрямовується, керується педагогом, але без використання прямих способів впливу, коли вирішуючи одні педагогічні завдання, отримуємо ще і додаткові результати.

Актуальним є розглядання таких видів навчання, як латентне (приховане), що забезпечується накопиченням чуттєвого та інформаційного досвіду, який складає базу ясних і неясних знань (за термінологією М.М. Поддьякова); пряме (безпосереднє) навчання, регламентоване в часі та межах цілеспрямованої навчально-виховної діяльності, у процесі якої неясні знання та псевдопоняття переростають в ясні знання і справжні поняття; та опосередковане навчання, в якому у процесі навчального співробітництва дітей і дорослих паралельно з головними розв'язують додатково інші не визначені педагогічні завдання .

На думку КЛ. Крутій, накопичення спонтанного когнітивного і чуттєвого досвіду, що є основою будь-якої творчості, відбувається через збагачення предметно-просторового середовища, мотивовану самостійну діяльність, а також у творчій продуктивній діяльності та змістовому спілкуванні дітей і дорослих. Під час спеціально організованого, цілеспрямованого і систематичного навчання педагог формує необхідні для будь-якого виду творчої діяльності здібності, через опанування яких дитина стає спроможною до переносу знайомих дій у незнайомі, нестандартні обставини, тобто формується творчий підхід до виконання завдання, прийняття нестандартних рішень.

Опосередковане навчання дітей, яке спонукає організації мовленнєвих творчих здібностей передбачає використання спеціальних творчих завдань, вправ, створення мовленнєвих ситуацій, стимулюючих дитячу творчість тощо. Воно відбувається само по собі навіть тоді, коли ми безпосередньо цього дітей не навчаємо, наприклад, під час художньо-естетичного сприймання літературних творів, їхнього художнього аналізу або у грі-фантазуванні. Багатоваріантність як принцип виконання будь-яких мовленнєвих завдань і вправ також опосередковано форму мовленнєвих творчих здібностей дошкільників. Використання принципів проблемного навчання у процесі розвитку мовленнєвих здібностей ставить дитину перед необхідністю не тільки усвідомленого аналізу проблемної ситуації до самостійного й активного творчого пошуку засобів забезпечення мовленнєвої діяльності. Відтак творчий підхід до організації мовленнєвого навчання сприяє розвитку мовленнєвої творчості дітей.

Незалежно від якісного рівня складених дітьми віршів, казок, оповідань, значущим для них є сам процес активної мовленнєвої практики, що вимагає творчого підходу до вирішення поставлених інтелектуальних і мовленнєвих завдань.

У словесній творчості, як і в інших видах дитячої творчості, взаємодіють два моменти — відчуття та зображення. Перше допомагає людині проникнути у світ прекрасного, відчути його кожною клітинкою своєї душі, пропустити через власний досвід. Друге — за допомогою насамперед технічних навичок висловити пережите, втілити в зовнішні форми існування глибокі внутрішні почуття, зробити їх доступними для інших. Як стверджують великі майстри, якщо в навчанні превалює друге — виходять ремісники, якщо перше — поети .

У більшості педагогічних підходів до розв'язання проблеми розвитку дитячих творчих здібностей вона усвідомлюється як специфічна продуктивна діяльність, і в такому випадку головне педагогічне завдання полягає в пошуку шляхів управління цією діяльністю (навчання специфічних дій), формування необхідних для певного виду творчості багажу знань і вмінь, розвитку творчих здібностей тощо), оскільки від результатів наукової художньої, технічної творчості людей залежить прогрес держави та людства в цілому. З-поміж умов розвитку мовленнєвих творчих здібностей дітей особливе місце належить створенню у групі щирої атмосфери (вислів В.Т. Кудрявцева), відкритої до пошуку та експерименту. Така атмосфера складається із зацікавленого неформального ставлення педагога до освітнього процесу, що виявляється в довірливому ставленні до дитини, урахуванні її індивідуальних можливостей, забезпеченні їй на цій основі відчуття психологічної захищеності, успіху в різних видах діяльності, у створенні позитивного психоенергетичного простору, сприятливого для духу творчості. Педагогіка має чимало прикладів, коли створення дружньої атмосфери допомагало педагогу досягти величезних успіхів у вихованні дітей. Найяскравішим з них є педагогічна діяльність видатного українського педагога В.О. Сухомлинського, його робота у школі під відкритим небом. Результати цієї діяльності вражають: рівень словесної творчості дітей виявився дуже високим. Педагогічний секрет В.О. Сухомлинського, на нашу думку, передусім виявився в тому, що навчання, розвиток, виховання дітей відбувалися в ситуації рівноправного партнерського спілкування, а не педагогічного керування мовленнєвою чи пізнавальною діяльністю дітей. Адже для творчого польоту душа мусить бути вільною, незалежно від того, який мистецький досвід творця. І тільки у спілкуванні, коли одна людина чує, відчуває іншу людину, відкрита до неї, вихователю, налагодженому на естетичну хвилю, на красу, загадку, таємницю, можливо викликати у вихованців відповідні почуття, тим самим спонукати їхню творчу активність.

Отже, розвивальне середовище створюється з метою забезпечення умов для розвитку пізнавальних і творчих здібностей дітей, підтримки і стимулювання пізнавальної активності, забезпечення ЇЇ подальшого росту; для реалізації засвоєних на заняттях способів діяльності, отриманих знань; для емоційного проживання різних ситуацій, для усвідомлення сприйнятої інформації. Воно передбачає можливість постійного оволодіння дітьми новими засобами діяльності, виконання нових дій, розвитку здібностей, містить у собі елементи новизни та проблемності, і створює максимально позитивні, сприятливі умови для розвитку дитячої творчості, в тому числі й словесної, для виховання творчої особистості в цілому.


^ РОЗДІЛ II. ПРАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДОСВІДУ РОБОТИ ДИТЯЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ


Корольова В.Є., вихователь вищої категорії ДНЗ№8

Дидактичні ігри валеологічного спрямування, які мають метою розвиток мовленнєвих творчих здібностей.

^ Дидактична гра "Небезпечно - безпечно".

Мета:

1. Вчити дітей розрізняти небезпечні для їх та оточуючих здоров’я та життя ситуації від безпечних

2. Вміти передбачити, спрогнозувати та попередити наслідки можливого розвитку подій.

3. Закріплювати правила безпечної поведінки в різних ситуаціях.

4. Розвивати почуття самозбереження.

5. Виховувати почуття взаємодопомоги

Ігрові завдання: Визначити ступінь загрози запропонованої ситуації для життя та здоров’я.( По картинці)

Розповісти, яка з запропонованих ситуацій є загрозливою.

Запропонувати нестандартні вирішення цих ситуацій.

Приклади ситуацій.

  1. Починається дощ.

  2. 2.Захистіть себе від сонця.

  3. 3. Захистіть себе від вітру.

Правила гри: діти не повинні заважати одне одному висказувавтись, при необхідності можуть доповнювати відповіді своїми пропозиціями. Не повторювати.

^ Дидактична гра "Правильно – не правильно".

Мета:

Вчити дітей розрізняти правильні вчинки від неправильних. Звертати увагу на те, що гарні вчинки приносять радість і самому собі і оточуючим. Погані вчинки можуть зашкодити навіть здоров’ю.

Ігрове завдання:

Дітям пропонується визначити «що правильно, а що ні» в заданій ситуації . І запропонувати два варіанти закінчення цієї ситуації. позитивний і негативний .

Демонстраційний матеріал:

Уривки із художніх творів, життєві факти про гарні і погані вчинки.

Приклад. На вулиці випав сніг. Всі діти вийшли на прогулянку. Більше за всіх радів снігу Сергійко. (Діти пропонують можливі позитивні і негативні варіанти розвитку подій).

******

Дидактична гра «Чомучка»

К дивергентним задачам відносяться і задачі на пошук причин якихось подій. Ось декілька ситуацій, потребується визначити причини їх виникнення. Дітям пропонується декілька картинок.

1. У хлопчика велика гуля на лобі.

2. Діти сидять відвернувшись один від одного із засмученим виглядом.

3. Дівчинка лежить у ліжку із замотаним горлом .


******

Другий варіант завдання, придумати і розказати, що трапилось у кожного героя.

d:\документи дитячий садок\раскраски\tm_04.jpg


*****

Розфарбуй цих чарівниць так, щоб одна була добра, а друга зла.

Розкажи чому перша може радіти, а чому друга могла розізлитись.

d:\документи дитячий садок\раскраски\tm_08.jpg


Земляк Т.А. – воспитатель речевой группы

ДОУ №8

1 категория


Конспект занятия в подготовительной группе

Чистота – залог здоровья


Цель: развивать монологическую речь, логическое мышление, тактильные ощущения. Воспитывать желание помочь друг другу. Систематизировать знание детей о предметах гигиены: их назначение и правилах пользования.

Приучать детей осуществлять контроль за соблюдением личной гигиены: закреплять навыки ухода за чистотой тела, зубов, следить за прической.

Провести аналогию с животным миром. Убедить детей в том, что животные, не имея предметов гигиены, очень тщательно следят за своим внешним видом. Подвести детей к пониманию того, что чистота – это не только опрятный и аккуратный вид, а, прежде всего, здоровье.


Ход занятия


1. Дети, а вы любите путешествовать? Давайте отправимся с вами на необитаемый остров. Чтобы отправиться в путешествие, обязательно нужен рюкзак с вещами. Какие же вещи мы возьмем? На столе выложено много вещей: мыло, полотенце, мочалка, зубная щетка, зубная паста, хлеб, бублики, конфеты, шапка, расческа, зеркало, кастрюля, чашка, ложка, спички, одеяло, соль, зонт… Условие: можно взять только 12 предметов. (Дети отбирают 12 предметов, аргументируют свой выбор).

2. Вы отобрали и предметы гигиены. Они нужны каждому человеку. Давайте побеседуем о них.

- Полотенце. Какое оно? (мягкое, чистое, пушистое). А что еще может быть пушистым? (Лиса, белка, кошка, шарф, шуба, цыпленок…).

- Расческа. Гребешок. У кого еще есть гребешок? (У петушка, курочки, волны).

- Мыло. Кто больше слов назовет о мыле? Какое оно? (Прямоугольное, овальное, разноцветное, душистое, твердое, скользкое, кусачее).

- О чем еще можно сказать, что оно душистое? (Яблоко, одеколон, цветы…)

- Мыло твердое. А бывает еще и жидким. Что делают жидким мылом? Когда мыло становится скользким? (Когда оно мокрое, с водой).

- Сравните, мыло скользкое, как... рыба, как… лед, как… Что означает выражение “намылить шею”? (Поругать, пожурить).

- Как вы отнесетесь к совету детского писателя Г. Остера: “Никогда не мойте руки, уши и лицо. Вновь испачкаются руки, шея, уши и лицо. Это глупое занятие не приводит ни к чему. Так зачем же тратить силы, время попусту терять?

- Это хороший или вредный совет? Почему вредный? Беседа о микробах на теле и во рту, о необходимости часто мыть руки, чистить зубы утром и вечером.

3. Приходит девочка чумазая и просится с нами в путешествие. Инсценировка стихотворения А. Барто ”Девочка чумазая”.

4. А ведь на необитаемом острове живут разные животные. У них нет предметов гигиены. Как же они без них обходятся? Может? мы привезем для них предметы гигиены и научим ими пользоваться? Нет? А почему?

Снова проводится аналогия животных с человеком:

-Как же кошечка умывается без мыла? (Лапкой и язычком, они у нее и мыло, и мочалка и расческа).

- А уточки? (Купаются, ныряют, смазывают перышки жиром, чистят их).- А может? хоть собаке полотенце захватим? (Нет, после купания она отряхивается)

- Вот я знаю, что слон очень любит купаться под душем. Может, мы для него хоть шлангу захватим и будем его поливать? (Нет, у него свой душ - хобот)

- Зато уж свинья никогда не купается. Не зря говорят: “Грязный, как свинья” (Свинья лезет в грязь, чтобы поваляться, почесать свою кожу и разогнать насекомых. А потом грязь счищает, трется об деревья).

- А кто помогает носорогу почесать его широкую спину? (Птичка буфагус).

- Ну ладно, зато птички точно не купаются. Потому что у них перышки намокнут, и они не смогут летать. (Купаются, но только не в воде, а в песке. Чистят перышки и разгоняют насекомых).

- А в чем же купаются суслики, хомячки, разные мышки? Чем чистят свою шубку? (Земляной пылью).

- Ребята, а как мы ухаживаем за своими ногтями? (Подстригаем, вычищаем грязь из под ногтей).

- А как же животные обходятся без ножниц? Как они заботятся о своих когтях? (Очищают когти о кору деревьев и заодно точат их).

- Но зато это я уж точно знаю у зверей нет зубной щетки. И они никогда не чистят зубы. (Крокодилу чистит зубы птичку тори. Обезьяны разделяют палочку, как банан, и ею чистят зубы).

- А когда звери линяют, как они вычесывают свою старую шерсть без расчески? (Трутся об деревья, о колючие кустарники).

- А лосям помогают вороны. (Они выбирают у лосей линялую шерсть для своих гнезд).

5. Сейчас я проверю, готовы ли вы к путешествию.

а) Сможете ли вы друг другу помочь, если это понадобится?

П/и “Завяжи кукле бантик”.

Наша новая игра только для мальчишек:

Бантик кукле завязать, чтоб красивым вышел.

Ну-ка, мальчики, идите,

В руки ленточки берите.

По сигналу “раз-два-три”,

Не зевай, игру начни!

Если у девочек развяжутся бантики, а зеркала нет, они не смогут сами себе поправить. Смогут ли мальчики им помочь?

б) Вдруг ночью понадобиться взять из рюкзака какой-нибудь предмет. Ночь очень темная, фонари не светят, месяца нет, фонарика тоже.


П/и “Узнаешь ли предмет в темноте?”.

Дети становятся в шеренгу, им завязывают глаза. 1-му ребенку дают в руки предмет, он ощупывает его и передает 2-му, 2-ой 3-му и т.д. Так детям дают в руки несколько предметов, которые они по очереди ощупывают. Повязки

снимают. Дети могут шепотом обсудить, какие предметы были у них в руках. Затем детям показывают набор игрушек, и они должны среди всех предметов найти те, которые только что держали в руках.

в) А все ли вы здоровы, все ли аккуратны.


Д/и “Это я!”.

Вот еще одна игра, всем понравится она.

Вам вопрос хочу задать, ваше дело – отвечать.

Если вы со мной согласны,

Отвечайте хором, братцы:

“Это я, это я, это все мои друзья!”

Если не согласны вы, то в ответ молчите.

- Отвечайте хором, вмиг,

Кто здесь самый баловник?

- Кто привык у вас к порядку,

Утром делает зарядку?

- Кто из вас, скажите, братцы,

Не забывает умываться?

- И еще один вопрос:

Кто себе не моет нос?

6. Да, мне не будет за вас стыдно на необитаемом острове. Вы всегда чистые, всегда аккуратные, вы даже пословицы знаете о том, как важно и полезно быть чистым и аккуратным. Сейчас мы с вами их прочтем.

Д/и “Собери и прочти пословицу”.

- Чистота – залог здоровья.

- На опрятного и смотреть приятно.

-Аккуратность человека красит.

- Мыло серо, да моет бело.

7. А просто так мы не сможем поехать на остров. Нам необходимо приобрести билеты. Их нужно заказывать заранее. Давайте напишем с вами письмо заявку. (Дети читают по очереди. Пропущенные слова печатают).


Клуб “Турист”

Заявка

Очень хочу поехать на… (остров).

Прошу оставить один… (билет).

Спасибо. Саша.

Воспитатель забирает заявки, кладет в конверт.

8. Пока будем ждать ответ, давайте еще поиграем.


Д/и “Отобрать те карточки, где написано о чистоте”.

9. Решим кроссворд.Отобранные карточки разместить в нужные клеточки, прочесть выделенное слово.

  1. Резинка Акулинка, которая любит гулять по спинке. (Мочалка).

  2. Родился в лесу, прожил весь век на полу. (Веник)

  3. Машина, которая любит глотать пыль. (Пылесос).

  4. Чем вы вытираете лицо и руки? (Полотенце).

  5. Гладко, душисто, моет чисто. (Мыло).

  6. Что помогает делать наши зубы белыми? (Паста).

  7. Жидкое мыло, которое моет волосы. (Шампунь).

Ключевое слово – чистота.







М

О

Ч

А

Л

К

А

В

Е

Н

И

К




П

Ы

Л

Е

С

О

С




П

О

Л

О

Т

Е

Н

Ц

Е







М

Ы

Л

О













П

А

С

Т

А

Ш

А

М

П

У

Н

Ь


10. А теперь давайте дадим нашим гостям советы, как сохранить свое здоровье.

Мы желаем вам, друзья,

Быть здоровыми всегда.

Но добиться результата

Невозможно без труда.

Постарайтесь не лениться –

Каждый раз перед едой,

Прежде, чем за стол садится,

Руки вымойте водой.

И зарядкой занимайтесь

Ежедневно по утрам.

И, конечно, закаляйтесь –

Это так поможет вам!

Свежим воздухом дышите

По возможности всегда.

На прогулки в лес ходите,

Он вам силы даст, друзья!

А вот и ответ на наше письмо. В нем билеты, значит, отправляемся, ребята, в путешествие.


Земляк Т.А. – воспитатель речевой группы

1 категория

ДОУ №8


  1   2   3   4




Похожие:

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти кафедра виховання та розвитку особистості відділ дошкільної освіти навчально-методичний центр відділу освіти слов’янської міської ради iconГоловне управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації Відділ освіти Апостолівської райдержадміністрації Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Директор Терещенко Наталя Миколаївна
Наша школа натхнення і творчості це загальноосвітній україномовний навчальний заклад Апостолівської районної ради Дніпропетровської...
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти кафедра виховання та розвитку особистості відділ дошкільної освіти навчально-методичний центр відділу освіти слов’янської міської ради iconУправління освіти І науки запорізької обласної державної адміністрації кз «запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» зор завданн я
Напишіть твір на тему: «Невиконане домашнє завдання: чи варто ризикувати?». У творі використовуйте дієприкметники. 12 балів
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти кафедра виховання та розвитку особистості відділ дошкільної освіти навчально-методичний центр відділу освіти слов’янської міської ради iconШановні директори шкіл! Пропонуємо ознайомити вчителів з умовами публікації в електронному журналі «Золоті сторінки освіти». Дякуємо за співпрацю! Умови публікації в електронному журналі «Золоті сторінки освіти»
Донецьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти започатковано електронний журнал «Золоті сторінки освіти» (наказ...
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти кафедра виховання та розвитку особистості відділ дошкільної освіти навчально-методичний центр відділу освіти слов’янської міської ради iconДонецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти обласна цільова програма підтримки та розвитку дитячої обдарованості на період 2010-2011 роки
Державна цільова програма роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 роки, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №1016...
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти кафедра виховання та розвитку особистості відділ дошкільної освіти навчально-методичний центр відділу освіти слов’янської міської ради iconПершотравнева районна державна адміністрація відділ освіти
У національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті чітко вказується, що рівний доступ до якісної освіти є національним...
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти кафедра виховання та розвитку особистості відділ дошкільної освіти навчально-методичний центр відділу освіти слов’янської міської ради iconПоложення про районний методичний кабінет відділу освіти Першотравневої райдержадміністрації Загальні положення
Засновником районного методичного кабінету (далі методкабінет) є відділ освіти Першотравневої райдержадміністрації
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти кафедра виховання та розвитку особистості відділ дошкільної освіти навчально-методичний центр відділу освіти слов’янської міської ради iconНаказ №37-в смт. Мангуш Про підвищення кваліфікації педагогічних працівників при Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти в травні 2011 року
Згідно з наказом Управління освіти І науки Донецької облдержадміністрації від 14 грудня 2010 року №730 “Про підвищення кваліфікації...
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти кафедра виховання та розвитку особистості відділ дошкільної освіти навчально-методичний центр відділу освіти слов’янської міської ради iconНаказ №28-в смт. Мангуш Про підвищення кваліфікації педагогічних працівників при Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти в квітні 2011 року
Згідно з наказом Управління освіти І науки Донецької облдержадміністрації від 14 грудня 2010 року №730 “Про підвищення кваліфікації...
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти кафедра виховання та розвитку особистості відділ дошкільної освіти навчально-методичний центр відділу освіти слов’янської міської ради iconНаказ №14-в смт. Мангуш Про підвищення кваліфікації педагогічних працівників при Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти в лютому 2011 року
Згідно з наказом Управління освіти І науки Донецької облдержадміністрації від 14 грудня 2010 року №730 “Про підвищення кваліфікації...
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти кафедра виховання та розвитку особистості відділ дошкільної освіти навчально-методичний центр відділу освіти слов’янської міської ради iconНаказ №24-в смт. Мангуш Про підвищення кваліфікації педагогічних працівників при Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти в березні 2011 року
Згідно з наказом Управління освіти І науки Донецької облдержадміністрації від 14 грудня 2010 року №730 “Про підвищення кваліфікації...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©lib.podelise.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов