Міністерство освіти І науки україни київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра теорії та історії держави І права icon

Міністерство освіти І науки україни київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра теорії та історії держави І права



НазваниеМіністерство освіти І науки україни київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра теорії та історії держави І права
Дата конвертации21.12.2012
Размер356.77 Kb.
ТипПротокол


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра теорії та історії держави і права





ЗАТВЕРДЖЕНО:

Проректор з навчальної роботи

___________________Колот А.М.

___._________________. 2009 р.



МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ,

ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ

дисципліни

“ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН”

для спеціальності “Правознавство”

усіх форм навчання


УХВАЛЕНО:

На засіданні секції

Протокол № __ від ________ р.

На засіданні кафедри

теорії та історії держави і права

протокол № ___ від ________ р.

Завідувач кафедри

____________Шульженко Ф.П.


ПОГОДЖЕНО:


Начальник науково-методичного відділу ________________ Субіна О.О.


КИЇВ 2009


ЗМІСТ


^ 2. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни “ Історія держави і права зарубіжних країн”
для студентів спеціальності “Правознавство”
денної, вечірньої, заочної форм навчання (1-ий курс) 5

^ 3. ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
6

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ВЕЧІРНЬОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ 6

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
^ ДЕННОЇ ТА ВЕЧІРНЬОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ 8

4. ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 11

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДО ВИВЧЕННЯ ПЕРШОДЖЕРЕЛ
З ДИСЦИПЛІНИ "ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН" 14

^ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 16

1 ПИТАННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН ІЗ ДИСЦИПЛІНИ

“ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН”

  1. Предмет і метод вивчення історії держави та права зарубіжних країн.

  2. Значення вивчення курсу "Історія держави та права зарубіжних країн" для підготовки юристів вищої кваліфікації.


  3. Державний лад рабовласницької демократичної республіки в Афінах.

  4. Характеристика міжнародного права після закінчення Другої світової війни

  5. Джерела римського права на різних етапах його розвитку.

  6. Реформа Сервія Туллія.

  7. Суспільно-політичний лад рабовласницької Спарти.

  8. Закони Ману.

  9. Організація управління в державі Мауріїв.

  10. Особливості давньосхідної деспотії.

  11. Суд і процес у стародавньому Римі.

  12. Закони XII таблиць.

  13. Процеси глобалізації і проблеми формування транснаціонального права

  14. Характеристика державного ладу держав Стародавнього Сходу.

  15. Закони Хаммурапі.

  16. Державний лад Риму в період імперії.

  17. Суспільний лад давньосхідних рабовласницьких держав.

  18. Етапи розвитку римської рабовласницької держави.

  19. Характеристика "Салічної правди".

  20. Суспільний та державний лад Франків. Реформа Карла Мартела.

  21. Соціально-економічні передумови виникнення станово-представницьких установ в Англії, Франції та Німеччині.

  22. Князівський абсолютизм і його особливості.

  23. Особливості суспільно-політичного розвитку князівської Німеччини. Золота Булла 1356 року.

  24. Основні положення "Великої хартії вольностей" 1215 р.

  25. "Славна революція" 1688 року.

  26. Суд і процес за законником Стефана Душана.

  27. Індепендентська республіка в Англії.

  28. Велика Французька буржуазна революція, її основні етапи.

  29. Веймарська Конституція 1919 року.

  30. Каральний апарат США в період загальної кризи капіталізму.

  31. Виникнення і формування міжнародного гуманітарного права збройних конфліктів у ХІХ – ХХ ст.

  32. Ідея Єдиної Європи та її реалізація в історичному аспекті.

  33. Міжнародне право і процеси глобалізації.

  34. Кримінальний кодекс Наполеона 1810 року.

  35. Консульство та імперія Наполеона Бонапарта.

  36. Російські культурно-правові традиції і пострадянська історія держави і права Російської Федерації..

  37. Листопадова революція 1918 року в Німеччині.

  38. "Білль про права" 1791 року (США).

  39. Історичні перспективи марксистсько-ленінської концепції держави і права.

  40. Пролетарська революція в Парижі 18 березня 1871 року і утворення Паризької Комуни.

  41. Новітні тенденції у розвитку держави і права колишніх членів соціалістичного табору .

  42. Уроки Паризької Комуни.

  43. Декларація прав людини та громадянина 1789 року (Франція).

  44. Звичаєво-правова основа виникнення держави і права країн третього світу.

  45. Основні школи мусульманського правознавства.

  46. Етапи загальної кризи капіталізму.

  47. Основні тенденції в праві мусульманських країн ХІХ – ХХІ ст.

  48. Фашистська диктатура в Німеччині.

  49. Національно-державне розмежування в Середній Азії.

  50. Буржуазна революція в Англії XVII ст.

  51. Характеристика Конституції П'ятої Республіки 1958 р. (Франція).

  52. Криваве законодавство в Англії.

  53. Держава і право соціалістичних країн Азії і Куби

  54. "Хабеас корпус акт" 1679р. та його характеристика.

  55. Державний лад Паризької Комуни.

  56. Абсолютна монархія у Франції. Суть класичного французького абсолютизму.

  57. Корпоративна держава в Італії.

  58. Установлення фашистської диктатури в Німеччині.

  59. Якобінська диктатура 1793 року у Франції.

  60. Франція у II світовій війні. Режим Віші.

  61. Основні тенденції в сучасному праві Китаю.

  62. Особливості глобалізації та регіональної інтеграції на межі ХХ та ХХІ століть.

  63. Війна за незалежність США. Декларація незалежності 1776 р.

  64. Конституція Японії 1946 р.

  65. Особливості формування основних принципів міжнародного права.

  66. Конституція Четвертої республіки у Франції 1945р.

  67. Кодифікація Юстиніана (Візантія).

  68. “Кароліна" (1532 р.).

  69. Характеристика міжнародного права у міжвоєнний період.

  70. Характеристика просвіченого абсолютизму.

  71. Основні зміни в розвитку буржуазного права в період загальної кризи капіталізму.

  72. Виникнення та розвиток парламенту в Англії (ХШ-ХVст.).

  73. Генеза міжнародного гуманітарного права.

  74. Особливості формування міжнародного гуманітарного права збройних конфліктів у ХІХ–ХХ ст.

  75. Міжнародне право і проблеми глобалізації.

  76. Політичний режим у США після другої світової війни.

  77. Встановлення і законодавче оформлення фашистської диктатури в Італії.

  78. Виникнення міжнародного гуманітарного права: передумови та особливості.

  79. Генеральні Штати у Франції.

  80. Основні зміни в розвитку буржуазної держави в період загальної кризи капіталізму.

  81. Громадянська війна Півночі і Півдня та її вплив на наступний розвиток законодавства США.

  82. Четверта республіка у Франції.

  83. Утворення ФРН і Конституція 1949 р.

  84. Регіональна інтеграція: особливість міжнародного розвитку у ХХ-ХХІ ст.

  85. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р.

  86. Крах колоніальної системи імперіалізму і утворення нових незалежних держав.

  87. Уряд народного фронту у Франції та його заходи в політичній і соціальній галузях.

  88. Шаріат. Злочини та покарання.

  89. Шлюбно-сімейне право за Кораном.

  90. Джерела мусульманського права.



^ 2. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни “ Історія держави і права зарубіжних країн”
для студентів спеціальності “Правознавство”
денної, вечірньої, заочної форм навчання (1-ий курс)






^ Види

самостійної роботи


Планові терміни виконання


Форми контролю та звітності


Максимальна

кількість балів

Денна

Вечірня

Заочна

І. Обов‘язкові

За систематичність і активність роботи на семінарських заняттях
















1.1. Підготовка до семінарських занять (теми і плани – р.5 робочої програми)

За розкладом семінарських занять

Активна участь у семінарських заняттях, відповіді під час експрес-опитувань



30



30

-

та самостійне вивчення окремих тем (теми і плани – р.6 робочої програми)

Постійно

Активна участь у семінарських заняттях, відповіді під час експрес-опитувань







1.2. Виконання індивідуальних (домашніх) завдань


(Додаток 1 до робочої програми)

За розкладом семінарських занять або за графіком індивідуальних консультацій викладача

Перевірка правильності та якості виконання завдань

10

10

10

^ 1.3. Підготовка до модульного контролю знань

(Додаток 2 до робочої програми)

Відповідно до розкладу

Перевірка правильності виконання модульних контрольних завдань

10


10


10


Разом балів за обов’язкові види СРС







50

50

20


ІІ. Вибіркові (альтернативні пропозиції)













2.1. Підготовка рефератів (за темами, узгодженими з викладачем)

(Тематика – у р.7 робочої програми)

Протягом семестру

Перевірка реферату викладачем

5

5

-

2.2. Підготовка тематичних доповідей (за темами, узгодженими з викладачем)

Протягом семестру

Доповідь на лекції або семінарському занятті

5

5

-

2.3. Участь у науковому гуртку

Протягом семестру

Активна участь у роботі гуртка

5

5

-

2.4. Участь у науково-практичних конференціях

Протягом семестру

Доповідь на наукових студентських конференціях

5

5

-

2.5. Підготовка наукових публікацій

Протягом семестру

Публікації у наукових виданнях

5

5

-

^ Разом балів за вибіркові види СРС







5

5

-

Всього балів за СРС у семестрі







50

50

20



^

3. ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ВЕЧІРНЬОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ



Порядок оцінювання поточної роботи

Максимальна кількість балів, які може набрати студент

за результатами поточної роботи, - 50

І. Об’єкти оцінювання:

1. Підготовка до семінарських занять: орієнтування в хронології історичних подій та явищ і володіння термінологічним апаратом Виконання завдань під час експрес-опитування (або юридичного диктанту)– 1 бал за кожен семінар.

2. Підготовка доповідей або фіксованих тематичних виступів за планами семінарських занять: кожен студент один раз на семестр за власним вибором і погодженням з викладачем – 2 бали (підготовка матеріалів та належне оформлення тексту доповіді та виступу - 1 бал; подання та захист підготовленого матеріалу в аудиторії – 1 бал)

3. Обговорення матеріалів доповіді та виступів на кожному семінарському занятті: активна участь у дискусії (постановка уточнюючих запитань доповідачу, додаткова аргументація конструктивна критика, обґрунтування альтернативних позицій) – 1–3 бали на семінарах №№ 1, 3, 5, 6, 7, 8; 1–2 бали на семінарах №№ 2, 4, (коли проводиться модульний контроль).


4. виконання двох модульних завдань – 0 - 10 балів. (до 4 балів на семінарі № 4, до 6 балів на семінарі № 6


  1. самостійна робота студента: виконання індивідуальних (домашніх) завдань; підготовка рефератів, підготовка тематичних доповідей, участь у науковому гуртку або участь у роботі конференцій тощо - 0 - 10 балів.



^ Модульні завдання є видом рубіжного контролю і проводяться у формі тестів та відповідей на теоретичні запитання.

Модульний контроль проводиться в межах аудиторних практичних занять двічі на семестр і має на меті перевірку знань студентів по блоках тем програми з дисципліни “Історія держави і права зарубіжних країн”. Модульний контроль проводиться під час семінарських занять.

Зокрема, перший модуль містить питання по темах 1-9 навчального плану, другий модуль – по темах 10-19.

Перший модуль включає шістнадцять тестових завдань і оцінюється від 0 до 4 балів. Другий модуль включає двадцять чотири тестових завдання і оцінюється від 0 до 6 балів.


Результати модульного контролю наприкінці семестру розглядаються кафедрою.

Перший модуль:

^ Вид завдання

Кількість балів

Критерії оцінки відповіді

16 тестових завдань

4

^ Студент правильно розв’язав 16 тестових завдань

3

Студент правильно розв’язав 12–15 тестових завдань

2

^ Студент правильно розв’язав 8–11 тестових завдань

1

Студент правильно розв’язав 4–6 тестових завдань

0

^ Студент правильно розв’язав 1–3 тестових завдання


Другий модуль:

^ Вид завдання

Кількість балів

Критерії оцінки відповіді

24 тестових завдання

6

^ Студент правильно розв’язав 24 тестових завдання

5

Студент правильно розв’язав 20–23 тестових завдань

4

^ Студент правильно розв’язав 16–19 тестових завдань

3

Студент правильно розв’язав 12–15 тестових завдань

2

^ Студент правильно розв’язав 8–11 тестових завдань

1

Студент правильно розв’язав 4–9 тестових завдань

0

^ Студент правильно розв’язав 1–3 тестових завдання



Зразок завдань, що виносяться на кожен з модульних контролів

Тестове завдання:


Оберіть правильну відповідь:

Режим протекторату О. Кромвеля - це:

1) монархічний режим, за якого країною управляє монарх Кромвель;

2) режим військової диктатури;

3) режим правління, що визначається актами парламенту;

4) режим правління спільно лордом О. Кромвелем та монархом




^ Виконання індивідуальних (домашніх) завдань здійснюється студентами планомірно протягом семестру.

Кожен студент опрацьовує завдання відповідно до номеру свого прізвища в журналі групи. Текст завдань див. додаток 1 до робочої програми з дисципліни, або у навчально-методичному посібнику для самостійного вивчення дисципліни (Шульженко Ф.П., Гайдулін О.О., Перепадя О.В. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц.: КНЕУ, 2007. -С. 75 - 131).

Виконані індивідуальні завдання подаються викладачу, що веде семінарські заняття, студентом особисто перед початком кожного семінару. Завдання визнаються зарахованими за умови їх якісного змістовного виконання, охайного оформлення і вчасного подання. При порушенні якоїсь із цих умов таке завдання може бути зараховане після його захисту на належному рівні в години індивідуально-консультативної роботи викладача згідно з графіком. Необхідність захисту роботи визначається викладачем. За наявності поважних причин - захист може ініціюватися студентом.


^ Оцінювання відбувається наступним чином1

зарахованих завдань

балів

8

10

6–7

8

5–6

6

0–4

0
^

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
ДЕННОЇ ТА ВЕЧІРНЬОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ



Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань(0–50) та за виконання письмової екзаменаційної роботи (30–60). При цьому загальна підсумкова оцінка з дисципліни не може перевищувати 100 балів.


Екзаменаційний білет загалом складається з 6-ти завдань, відповідь на кожне з яких оцінюється окремо з диференціацією в 10, 8, 6, 0 балів.

До складу кожного білета входять наступні види завдань:

^ Перший вид: 2 завдання за програмою дисципліни;

Другий вид: блок із 10 тестових завдань.

Третій вид: алгоритмічне завдання з курсу лекцій.

^ Четвертий вид: 3 проблемних питання, об'єднаних єдиною умовою або історичною ситуацією, відповідь на які вимагає творчого опрацювання нормативних документів або текстів історичних першоджерел (4, 5, 6 завдання білета).

Кожен білет комплектується наступними додатками:

  1. до питання третього виду – слайд-схема, що розглядалася в курсі лекцій;

  2. до проблемних питань – витяги з текстів першоджерел, що мають аналізуватися.

Відповідь на кожне з питань (окрім тестових) оцінюється в:

10 балів - якщо відповідь студента:

- містить повний, розгорнутий, правильний виклад матеріалу з поставленого питання;

- демонструє знання основних понять і категорій та взаємозв'язку між ними;

- знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів;

- знання та вірне розуміння змісту правових корм. їх характерних рис та особливостей;

  • вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм; |

  • знання різних наукових концепцій та підходів щодо певної науково-теоретичної чи науково-практичної проблеми, пов'язаної з поставленим питанням; |

здатність робити власні висновки в разі \неоднозначності., спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми.


8 балів – якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, але відповідь містить наступні недоліки:

- недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при поясненні того чи іншого аспекту питання;

- містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні суспільні відносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками.


6 балів Студент дав відповідь на поставлене питання, однак допустив суттєві помилки як змістовного характеру, так і при оформлені відповіді на питання, а саме:

  • зміст відповіді свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання;

  • відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання.

відповідь викладена недостатньо аргументовано та/або з порушенням правил логіки при поданні матеріалу;

- відповідь не містить аналізу проблемних аспектів поставленого питання, свідчить про недостатню обізнаність з основними науковими теоріями і концепціями, що стосуються відповідного питання;

- у роботі багато грубих орфографічних помилок._


0 балів – Студент взагалі не відповів на питання, або його відповідь є неправильною, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною.


Блок тестових завдань оцінюється наступним чином:


5-10 правильних відповідей

- 10 балів;

7-8 правильних відповідей

- 8 балів;

5-6 правильних відповідей

- 6 балів;

0-4 правильних відповідей

- 0 балів;


Результат письмового іспиту складається з суми балів, одержаних за всі 6 завдань, кожне з яких оцінюється максимально у 10 балів. У разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів)

Загальне підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється з урахуванням результатів оцінювання поточної роботи в семестрі (в діапазоні від 0 до 50 балів) та результатів письмового іспиту (не менше 30 і не більше 60 балів) за 100-бальною системою з подальшим переведенням в традиційну систему за 4-хбальною шкалою та шкалою ECTS для фіксації оцінки в нормативних документах.

^

Умови переведення даних 100-бальної шкали оцінювання у 4- бальну та шкалу ECTS





Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за бальною шкалою,

що використовується в КНЕУ

Оцінка за національною шкалою

А

90-100

5 (відмінно)

В

80-89

4 (добре)

С

70-79

D

66-69

3 (задовільно)

E

60-65



21-59

2 (незадовільно)

з можливістю повторного складання

F

0-20

2 (незадовільно)

з обов’язковим повторним вивченням дисципліни



^

Зразок екзаменаційного білета


Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана

Спеціальність: Правознавство

Навчальний предмет: ^ ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Екзаменаційний білет № ___

1. Дайте відповідь на запитання:

1.1. Охарактеризуйте загальні засади діяльності суду та особливості процесу у стародавньому Римі.

1.2. Декларація прав людини та громадянина 1789 року (Франція).


2. ^ БЛОК ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ:

Вкажіть правильну відповідь на кожне тестове завдання:

1. У період свого розквіту країни Стародавнього Сходу, як правило, були:

  1. Деспотією

  2. Демократичною республікою.

  3. Аристократичною республікою.

  4. Абсолютною монархією.

  5. Конституційною монархією.




2. «Ном» це :



  1. назва судового органу в давньої Індії

  2. дрібна грошова одиниця у Вавилоні;

  3. обрядова споруда в Китаї

  4. давньогрецька назва територіальної одиниці в Єгипті

  5. Немає жодної вірної відповіді

3. Які шлюбно-сімейні відносини не передбачало староіндійське право?

  1. Жінка набувалася чоловіком подібно речі.

  2. Передача батьком нареченої жениху давала йому владу над дружиною.

  3. Дружина не мала повної правоздатності, її майно передавалося чоловікові.

  4. Всі відповіді правильні.

  5. Немає жодної вірної відповіді.

4. Салічна правда діяла у:

  1. Часи Другої республіки у Франції.

  2. Великій Британії.

  3. Стародавній Греції.

  4. Візантійський імперії.

  5. Франкському королівстві.

5. Об’єднання Німеччини у ХІХ столітті відбулося :

  1. Після розгрому Франції Пруссією у 1870 році

  2. Унаслідок утворення Північно-Німецького союзу держав після поразки Австрії у війні з Пруссією у 1866 р.

  3. Під час революції 1848 року

  4. У 1814 році після утворення Німецького Союзу.

  5. Унаслідок окупації Німеччини наполеонівською армією у 1806-1810 рр..

6. П’ята республіка у Франції розпочинається:

  1. Після поразки Франції у війні з Пруссією 1870 р.

  2. З початком окупації Франції фашистською Німеччиною.

  3. У 1946 році після завершення ІІ світової війни.

  4. Після військового путчу під час війни в Алжирі.

  5. Немає правильної відповіді.

7. Система загального права була створена у...

  1. США після громадянської війни в процесі діяльності судів права справедливості

  2. Англії після нормандського завоювання в процесі кодифікації місцевого законодавства

  3. Англії після нормандського завоювання головним чином у процесі діяльності королівських судів

  4. Англії після встановлення диктатури О. Кромвеля в процесі діяльності канцлерських судів

  5. Після об'єднання Німеччини в результаті кодифікації національного права




8 .Індепенденти – це:

  1. Партія, яка вимагала, щоб земля стала загальнонародним надбанням.

  2. Середня буржуазія, середнє і дрібне дворянство, дрібні торговці, ремісники, яких очолював О.Кромвель

  3. Багаті купці, великі землевласники, банкіри, які виступали за досягнення угоди з королем і встановлення парламентської монархії.

  4. Дрібна буржуазія, які вимагали знищення королівської влади і встановлення республіки.

  5. Партія, яка об’єднувала феодальне дворянство і англіканське духовенство та підтримувала короля.

9. Першим загальним представницьким органом влади, паралельним англійській колоніальній адміністрації був:

  1. Верховний суд.

  2. Законодавчі збори штату Вірджинії.

  3. Континентальний конгрес

  4. Конгрес США

  5. Сенат США

10. «Сян» - це:

  1. Глава центрального органу влади в Китаї.

  2. Купець.

  1. Жрець.

  2. Провінційна посадова особа.

  3. Командуючий армією

.

^ 3. Відновіть інформацію на схемі: вкажіть форму державного правління у стародавніх Афінах і Спарті. Охарактеризуйте особливості правових систем цих держав.

ІІ. БЛОК ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ:

Зверніться до тексту Законів Хаммурапі (витяг додається: Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К..: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 74-77) і обґрунтуйте відповіді на такі запитання:



4. До якого типу правової культури та історичного періоду розвитку держави і права можна віднести цей документ? Які етапи визначають початок і кінець цього періоду?

5. Як Закони Хаммурапі захищали честь і гідність особи при наклепі на неї? Яке місце в судовому процесі займали свідки?

6. Доведіть, що в Законах Хаммурапі закріплюється Принцип Таліону. Яке це має значення для сучасного розвитку держави і права?


Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії держави і права

Протокол № __ від ___20 р.

Екзаменатор_______________ Зав. кафедри _______________


^

4. ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ








Форма оцінювання знань

Кількість балів

Результат

1.

Оцінювання поточної роботи в семестрі у вигляді проходження модульного контролю знань


Від 0 до 20 балів



^ Одержання поточної оцінки



2.

Оцінювання письмової екзаменаційної роботи


Від 0 до 100 балів

Проходження підсумкового контролю знань по дисципліні та одержання підсумкової оцінки



^

Модульний контроль охоплює питання по темах 1-19 навчального плану та оцінюється від 0 до 50 балів.




Вид завдання


Кількість балів



Критерії оцінки відповіді


50 тестових

завдань

50 балів

Студент правильно розв’язав більше 45 тестових завдань

45 балів

Студент правильно розв’язав 41 - 45 тестових завдань

40 балів

Студент правильно розв’язав 36 - 40 тестових завдань

35 балів

Студент правильно розв’язав 31 - 35 тестових завдань

30 балів

Студент правильно розв’язав 26 - 30 тестових завдань

25 балів

Студент правильно розв’язав 21 - 25 тестових завдань

20 балів

Студент правильно розв’язав 16 - 20 тестових завдань

15 балів

Студент правильно розв’язав 11 - 15 тестових завдань

10 балів

Студент правильно розв’язав 6 - 10 тестових завдань

5 балів

Студент правильно розв’язав 3 - 5 тестових завдань




0 балів

Студент правильно розв’язав менше 3 тестових завдань

^ Разом за модуль

0 – 50 балів





Загальна підсумкова оцінка (в балах) складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит.

Примітка: на іспиті студент повинен набрати не менше 30 балів.

Поточний та підсумковий контроль знань студентів заочної форми навчання включає сумарні результати модульного контролю та семестрового іспиту. Метою поточного та підсумкового контролю знань є визначення справжнього рівня і змісту знань студентів з конкретної дисципліни за обсягом, якістю, глибиною та вмінням застосовувати одержані знання у практичній діяльності у відповідності до моделі конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Поточний та підсумковий контроль знань по дисципліні проводиться у формі відповідно модульного контролю та письмового іспиту.

Написання та перевірка модульних завдань проводиться в сесійний період згідно з розкладом. Модульні завдання виконуються студентами в аудиторії під контролем викладача. На поточний контроль виноситься завдання, що охоплюють ключові теми курсу.

Модульний контроль та іспит забороняється проводити в один і той самий день.


Примітка: порядок видачі, підготовки до виконання та контролю виконання індивідуальних завдань – див. п. 3.8 “ Ухвали Вченої ради КНЕУ „Про нову редакцію Порядку оцінювання знань студентів” від 28.05.2009 р.

^

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ НА ПИСЬМОВОМУ ІСПИТІ



Екзаменаційний білет загалом складається з 5-ти завдань, відповідь на кожне з яких оцінюється окремо з диференціацією в 10, 8, 6, 0 балів.

До складу кожного білета входять три види завдань:

^ Перший вид: 1 завдання за програмою дисципліни;

Другий вид: блок із 10 тестових завдань.

Третій вид: 3 проблемних питання, об'єднаних єдиною умовою або історичною ситуацією, відповідь на які вимагає творчого опрацювання нормативних документів або текстів історичних першоджерел (3, 4, 5 завдання білета).

Кожен білет комплектується додатками до проблемних питань – витягами з текстів першоджерел, що мають аналізуватися.


Відповідь на кожне з питань (окрім тестових) оцінюється в:

10 балів - якщо відповідь студента:

- містить повний, розгорнутий, правильний виклад матеріалу з поставленого питання;

- демонструє знання основних понять і категорій та взаємозв'язку між ними;

- знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів;

- знання та вірне розуміння змісту правових корм. їх характерних рис та особливостей;

  • вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм; |

  • знання різних наукових концепцій та підходів щодо певної науково-теоретичної чи науково-практичної проблеми, пов'язаної з поставленим питанням; |

здатність робити власні висновки в разі \неоднозначності., спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми.


8 балів – якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, але відповідь містить наступні недоліки:

- недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при поясненні того чи іншого аспекту питання;

- містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні суспільні відносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками.


6 балів Студент дав відповідь на поставлене питання, однак допустив суттєві помилки як змістовного характеру, так і при оформлені відповіді на питання, а саме:

  • зміст відповіді свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання;

  • відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання.

відповідь викладена недостатньо аргументовано та/або з порушенням правил логіки при поданні матеріалу;

- відповідь не містить аналізу проблемних аспектів поставленого питання, свідчить про недостатню обізнаність з основними науковими теоріями і концепціями, що стосуються відповідного питання;

- у роботі багато грубих орфографічних помилок._


0 балів – Студент взагалі не відповів на питання, або його відповідь є неправильною, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною.


Блок тестових завдань оцінюється наступним чином:


9-10 правильних відповідей

- 10 балів;

7-8 правильних відповідей

- 8 балів;

5-6 правильних відповідей

- 6 балів;

0-4 правильних відповідей

- 0 балів;


Результат письмового іспиту складається з суми балів, одержаних за всі 5 завдань, кожне з яких оцінюється максимально у 10 балів. У разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів)

Загальне підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється з урахуванням результатів оцінювання поточної роботи в семестрі (в діапазоні від 0 до 50 балів) та результатів письмового іспиту (не менше 30 і не більше 60 балів) за 100-бальною системою з подальшим переведенням в традиційну систему за 4-хбальною шкалою та шкалою ECTS для фіксації оцінки в нормативних документах.

^

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДО ВИВЧЕННЯ ПЕРШОДЖЕРЕЛ
З ДИСЦИПЛІНИ "ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН"2


  1. Закони Хаммурапі, царя Вавилону

  2. Закони Ману

  3. Артхашастра Каутільї

  4. посадова інструкція „Про службові обов’язки візира”

  5. Декрет Сеті І з Наурі

  6. Закони Білалами — правителя Ешнунни (XX ст. до. н. е.).

  7. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу

  8. Арістотель про спартанські установи

  9. Плутарх про реформи Солона

  10. Арістотель про реформи Клісфена

  11. Арістотель про державний лад Афін у V— IV ст.ст. до н.е.

  12. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія

  13. Закони XII таблиць

  14. Гай. Институции

  15. Дигесты Юстиниана

  16. Салічна правда

  17. Бомануар, «КУтюми Бовезі»

  18. Великий березневий ордонанс (1353)

  19. Нантський Едикт (1598 р.)

  20. Декларація прав людини і громадянина (1789)

  21. Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення феодальних прав і привілеїв

  22. Конституція Франції 1791 р.

  23. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)

  24. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)

  25. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)

  26. Декрет 25 березня 1793 р. про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку

  27. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)

  28. Конституція (24 червня 1793 р.)

  29. Декрет Конвенту про реорганізацію Революційного трибуналу (1794)

  30. Конституція Франції (1799 p.)

  31. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.

  32. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.

  33. Французький цивільний кодекс 1804 року

  34. Конституція Французької республіки (4.ХІ.1848 р.)

  35. Декларація Комуни до французького народу

  36. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)

  37. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)

  38. Конституція Французької республіки (1946 р.)

  39. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)

  40. Золота булла

  41. Саксонське зерцало

  42. Кароліна

  43. Ленне право

  44. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)

  45. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.) 146. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)

  46. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)

  47. Закон про переустрій імперії (1934 р.)

  48. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)

  49. Указ про захист уряду національного відродження від підступних замахів (1933 р.)

  50. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)

  51. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.)

  52. Основний закон ФРН (1949 р.)

  53. Цивільне уложення Німеччини (1900 р.)

  54. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.ст.)

  55. Велика Хартія вільностей (1215 р.)

  56. Правда Іне

  57. Закони короля Кнута

  58. Велика ремонстрація з петицією 1641 р.

  59. Інструмент управління (13 грудня 1653 р.)

  60. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув\'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)

  61. Білль про права (1689 р.)

  62. Акт про престолонаслідування (1701 р.)

  63. Акт про народне представництво (1918 р.)

  64. Вестмінстерський статут 1931 р.

  65. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)

  66. Статті конфедерації 1781 року

  67. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)

  68. Білль про права (1789—1791 pp.)

  69. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)

  70. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)

  71. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)

  72. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)

  73. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості 17.07.1933 р.)

  74. Закон Вагнера (5.07Л935 p.)

  75. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)

  76. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)

  77. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)

  78. Поправки до Конституції США

  79. Звод законів США (1948)

  80. Знаряддя управління (1653)

  81. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)

  82. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)

  83. Декларація прав народів Росії (прийнята РНК 2.11.1917 р.)

  84. Протокол РНК № 21 Про Створення Внк (Всеросійської Надзвичайної Комісії) 7(20) Грудня 1917 Р.

  85. Постанова РНК від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор

  86. Конституція (Основний закон) РРФСР (прийнята У Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)

  87. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет ВЦВК від 21.03.1921 р.)

  88. Конституція СРСР 1924 р.

  89. Договір про Європейський Союз 1992 року

  90. Договір про заснування Європейського Співтовариства.



^

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:





  1. Английская буржуазная революция XIX ст. - М., 1954.

  2. Батыр К.И. Всеобщая история государства и права. - М., 2001.

  3. Батыр К.И. Всеобщая история государства и права. Хрестоматия. Т.1 и 2. - М.2001.

  4. Беляева Г.П., Ливанцев К.С., История государства и права зарубежных стран. - Л., 1967.

  5. Боги, брахманы, люди. Четыре тысячи лет индуизма. - М., 1969.

  6. Бонгард-Левин Г.М. Индия зпохи Мауриев. - М., 1973.

  7. Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

  8. Гайдулін О.О. Римське приватне право: автодидактичний комплекс. – К: ППП, 2003.

  9. Галанза П.Н. Государство и право Древнего Рима. - М., 1958.

  10. Глиняний, В. П. Історія держави і права зарубіжних країн : навчальний К. : Істина, 2005.

  11. Гутнова Е.В. Возникновение английского парламента. - М., 1960.

  12. Данилова Г.М. Проблема феодализма у славян и германцев. - Петрозаводск, 1974.

  13. Драбкин Д.С. Становление Веймарской республики. - М., 1978.

  14. Жидков О.А. История государства и права Древнего Востока. - М., 1963.

  15. Исаев И. История государства и права России. - М., 1999.

  16. История государства и права зарубежных стран / Под ред. О.А.Жидкова. - М, 2000. Ч. 1

  17. История государства и права СССР / Под ред. О.И.Чистякова и И.Д.Мартисевича. - М., 1985.

  18. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. – К.: Атака, 2006.

  19. Кочекьян С.Ф. Государство и право Древней Греции. М., 1963.

  20. Колобкова К.М. До питання про виникнення Афінської держави. – Вісник давньої історії, 1968.

  21. Крачковский И.Ю. Коран. - М., 1990.

  22. Крутоголов М.А. Государственньш строй современной Франции. - М., 1958.

  23. Лавровский В.М. и Геарг А.М. Английская буржуазная революция. - М, 1968.

  24. Лавровский В.М. Сборник документов по истории английской буржуазной революции ХVІІ в. - М., 1973.

  25. Левин И.Д. Государственный строй стран Арабского Востока. - М., 1987.

  26. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К.: Атіка, 2001.

  27. Молчанов Н.Н. Четвертая республика. - М., 1963.

  28. Мортон А.Л. История Англии. - М., 1990.

  29. Мясоутов Ш.К. Основы мусульманского права. - К., 2000.

  30. Нерсесянц В. История права: Англия. - М., 1990.

  31. Нечай Ф.М. Создание Римского государства. - Минск, 1972.

  32. Новейшая история Арабских стран. - М., 1988.

  33. Омельченко І.К., Сорокін О.В., Череватий В.В. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчально-методичний посібник. – К., 2000.

  34. Орленко В.І. Історія держави і права зарубіжних країн: Посіб. для підготов, до іспитів -3-є вид, - К.: вид. Паливода А. В., -2008.

  35. Підопригора О.А. Основи римського приватного права. - К.: ВШ, 1990.

  36. Решетников Ф.М. Правовые системы стран мира. - М., 1993.

  37. Российское законодательство Х-ХХ ст. в 9 т. / Под ред. С.И.Чистякова. - М., 1984, т.1; 1985, т. 2,3; 1989, т. 7.

  38. Рубаник В.Є. Лекції з історії держави та права зарубіжних країн. – Х.: Консул, 2003.

  39. Страхов М.М. Основні закономірності становлення буржуазної держави та права в Англії, Франції, Германії і Північній Америці. - Харків, 1978.

  40. Страхов М.М. Історія держави та права зарубіжних країн. - X., 1999.

  41. Сюкияйнен Л.Р. Мусульманское право. - М., 1984.

  42. Титов Ю.П. Хрестоматия по истории государства и права России. - М., 1999.

  43. Тихомиров М.Н. Российское государство в ХУ-ХУП в. - М., 1973.

  44. Тищик Б.Н. Історія держави і права країн Стародавнього світу т. 1 і 2. - Львів, 1999.

  45. Томсинов В.А. История государства и права зарубежных стран. Хрестоматия. - М., 1999.

  46. Томсинов В.А. Римское право. - М., 1999.

  47. Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави / К. Маркс, Ф.Енгельс, Тв., т. 21.

  48. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн / За ред. Гончаренка В.Г. - К., 1998.- Т. 1 і 2.

  49. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. – М., 2002.

  50. Шарль Р. Мусульманское право. - М., 1959.

  51. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. - Київ, 2003.

  52. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. - К., 2001.

  53. Шугаев А.С. Эволюция основных положений Конституции Франции (1875-1958).

  54. Шульженко Ф.П., Гайдулін О.О., Перепадя О.В. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. -К.: КНЕУ, 2007. -192 с

  55. Шульженко Ф.П. Соціальна правова держава: становлення ідеї у філософсько-правовій думці Західної Європи і США // Правове регулювання економіки. – 2005. - № 5. – С. 63-74.

  56. Шульженко Ф.П. Громадянське суспільство та соціальна правова держава в історії західної теоретико-правової думки / Теоретичні та практичні проблеми правового забезпечення соціально-економічного та політичного розвитку суспільства і держави: Монографія. – К.: КНЕУ, 2006.

  57. Шульженко Ф.П., Наум М.Ю. Історія вчень про державу і право: Курс лекцій / За заг. ред. АПрН України, д-ра юрид. наук. проф. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1997.


6501 GCIS5/7/2010 7:57:00 a5/p5 pages




1 Сумарна кількість балів за самостійну роботу може варіюватися в залежності від кількості фактично проведених у групі семінарів.

2 Тексти вищезазначених документів опубліковані в наступних виданнях:

    • Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія. – К.: “Вентурі”, 1998. – 255 с.

    • Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран: В 2 т. / Отв. ред. д.ю.н., проф.. Н.А. Крашенинникова.– М.: Норма, 2005

    • Опришко В.Ф., Омельченко А.В., Фастовець А.С. Право Європейський Союзу. Підручник для вищих навчальних закладів. – К.: КНЕУ, 2002.

    • Електронний ресурс http://pravoznavec.com.ua/books/8/22/
      http://in1.com.ua/book/9939/








Похожие:

Міністерство освіти І науки україни київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра теорії та історії держави І права iconМіністерство освіти І науки україни київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра теорії та історії держави І права
Зміст духовної культури юриста. Компоненти духовної культури юриста. Принципи духовної культури юриста. Функції духовної культури...
Міністерство освіти І науки україни київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра теорії та історії держави І права iconКиївський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра теорії та історії держави І права
Система та загальна характеристика джерел законодавства, які регулюють нормотворчість в Україні
Міністерство освіти І науки україни київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра теорії та історії держави І права iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни двнз київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра конституційного та адміністративного права
Основні нормативні акти, якими визначається правовий статус державного службовця
Міністерство освіти І науки україни київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра теорії та історії держави І права iconМіністерство освіти І науки україни двнз „київський національний економічний університет імені вадима гетьмана”
Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного й підсумкового контролю їхніх знань
Міністерство освіти І науки україни київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра теорії та історії держави І права iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана кафедра конституційного та адміністративного права
Протокол №12 від 11 квітня 2011 р. Завідувач кафедри Крупчан О. Д
Міністерство освіти І науки україни київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра теорії та історії держави І права iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана кафедра конституційного та адміністративного права
Питання, що виносяться на екзамен з дисципліни “Конституційне право зарубіжних країн”
Міністерство освіти І науки україни київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра теорії та історії держави І права iconОснови економічної науки міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
...
Міністерство освіти І науки україни київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра теорії та історії держави І права iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана кафедра конституційного та адміністративного права
Основні поняття, предмет та система курсу "Організація судових та правоохоронних органів"
Міністерство освіти І науки україни київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра теорії та історії держави І права iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана факультет управління персоналом та маркетингу Кафедра управління персоналом та економіки праці
Об`єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал науки, засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю і на іспиті...
Міністерство освіти І науки україни київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра теорії та історії держави І права iconМіністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет ім. Вадима гетьмана» Кафедра педагогіки та психології Затверджено
Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного І підсумкового контролю їх знань
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©lib.podelise.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы

Разработка сайта — Веб студия Адаманов